Історія пивоваріння
Процес пивоваріння нараховує майже 10 тис. років. По клиноподібних письменах древніх вавилонян на камені і глині ассиріологи встановили, що у Вавилоні варили пиво за 7000 років до н.е. Там було відомо 16 сортів пива і вживалися для варіння пива ячмінний солод і пшениця. Статті законів також підтверджують високий розвиток мистецтва пивоваріння у Вавилоні: існували закони, що визначали зміст екстракту в пиві та його ціну.
Єгиптяни за 2000 років до н.е. вже уміли готувати пиво з ячменю. Знамениті пивоварні були в Пелузії, при гирлі Нілу. Знання про пивоваріння і уміння готувати пиво з Єгипту поширилися по північно-африканських країнах, а також і на південь, до ефіопів. Ефіопи і нині готують пиво за давньовавилонським способом.
Мистецтво вавилонського пивоваріння прийшло і до народів, що населяли Кавказ. Таким чином, пивоваріння, що зародилося в древньому Вавилоні, поширилося в стародавньому Єгипті, Персії, Греції, Римі, Іспанії, Франції і інших країнах Європи. При цьому пиво вже в ті часи виготовлялося з солоду, але без застосування хмелю, і представляло зброджену сильно кислу брагу. Для надання характерного аромату і смаку в глибокій старовині до пива додавалися різні трави - полин, восковик, люпин, шафран і інші.
Уперше виробництво напою з додаванням хмелю, прототипу сучасного пива, виникло в Сибірі і південно-східній частині Росії, що є батьківщиною хмелю. Застосування хмелю є важливим відкриттям, оскільки складає основу сучасної технології пива.